viinaimr 78f72f6fbeef17e31f691bccd7e4593aВійна зруйнувала чимало планів, у тому числі освітянських. Торік МОН визначало пріоритетні завдання на 2022 рік. Які зміни вніс воєнний стан? Які нововведення вже діють та на що чекати освітянам у новому навчальному році?

1. З вересня п’ятикласники навчатимуться за  програмою НУШ

НУШ — це з вересня 2022 року вже не тільки початкові класи. Усупереч проблемам, які принесла збройна агресія рф, реформа триває і підросла до рівня базової освіти. У 2022 році всі п’ятикласники навчатимуться за програмою НУШ. Тож улітку тривають вебсемінари для предметників щодо впровадження інтегрованих курсів.

Звісно, після останніх подій програми потребують додаткового оновлення, як вже писала «Освіторія». Предмети «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства» мають пояснювати школярам, чому на нашу країну напали, розповідати про права людини під час війни.

Із «Зарубіжної літератури» вилучать російських авторів. «Захист України», «Здоров’я, безпека та добробут» даватимуть навички домедичної допомоги, самозахисту, протимінної безпеки. А курс громадянської освіти не лише оновлять для школярів, а й планують створити Національну раду з питань освіти дорослих та громадянської освіти. Відповідний проєкт опрацьовують у комітеті Верховної Ради.

Війна завадила участі України в PISA 2022, і навряд чи на часі затвердження Держстандарту профільної середньої освіти, як планувалося раніше.

2. Оцінюватимуть навички та наздоганятимуть по-британськи

Учителів мали навчити оцінювати п’ятикласників по-новому. Втім, і тут війна внесла корективи: чимало учнів ще навчатимуться дистанційно, тож це інші форми перевірки знань.

Нині освітяни орієнтуються на наказ МОН від 1 квітня 2022 р. № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Держстандарту базової середньої освіти». Школам дозволили вводити період без оцінок для адаптації учнів до більшої кількості предметів, ніж у початковій школі, до кабінетної системи. Можна взагалі не оцінювати за предметами «Мистецтво», «Охорона здоров’я», «Фізична культура» або виставляти рівневі оцінки («В», «Д», «С», «П»).

У «Свідоцтві досягнень» відтепер є графа «Характеристика навчальної діяльності», де визначають, чи сформовані наскрізні вміння, чи ще формуються. Скажімо, «Критично та системно мислить», «Конструктивно керує емоціями». «Характеристика результатів навчання» містить не лише місця для звичних учителям 12-бальних оцінок, а й для описових характеристик умінь і навичок із кожного предмета. Наприклад, знання української мови розподілять на аудіювання, говоріння, читання та письмо. 

Результати перевірки робочих зошитів не враховують під час виставлення підсумкових оцінок. Тематичний контроль можна проводити без контрольних робіт, які обов’язкові лише для семестрового контролю (його можна проводити у формі тестування). Річне оцінювання визначають за результатами I та II семестрів, без додаткових перевірок.

Перерви в навчанні через бойові дії, проблеми з дистанційними заняттями (наприклад, через перебої з інтернетом) принесли нові завдання освітянам і батькам: чимало школярів мають наздоганяти програму. В Україні планують адаптувати британський досвід catch-up програм для надолуження освітніх втрат школярів. Вже ведуть перемовини з Департаментом освіти Великої Британії та з British Council.

3. Підручники можуть бути онлайн

Торік планували, що у 2022 році всі нові підручники (за 5-й та 9-й класи) матимуть електронні додатки. Воєнні проблеми ніхто не міг передбачити: постраждали деякі українські видавництва, є проблеми з логістикою — десь залізниці не працюють, десь не можна їхати коротким шляхом через бойові дії. МОН шукає фінанси на друк навчальної літератури. Подейкують, що очікувати нові підручники у вересні не дуже реалістично. Якийсь час, певно, доведеться переглядати їх онлайн або видруковувати по темах до занять. Є пропозиції від освітян відкласти друк взагалі. А натомість розробляти оті самі електронні додатки, щоб працювати онлайн дітям було значно цікавіше. Утім, дистанційка показала, що частина школярів, в яких немає гаджетів або є проблеми  інтернетом, у цьому випадку не матимуть навіть надії на нові підручники. 

Але на позитив налаштовує те, що школи 23 з 25 областей вчасно обрали підручники для 5-х класів. Результати у зв’язку з воєнним станом оголошено онлайн.

69 підручників видаватимуть державним коштом. Вони подолали бар’єр замовлення у понад 40 тис. примірників або набрали найбільшу кількість заяв (якщо загалом треба менш як 40 тис., скажімо, для вивчення мови національної меншини).

Школи отримають підручник з незвичного предмета: інтегрованого курсу української мови, української та зарубіжної літератури (автори — експерти «Освіторії» Ігор Хворостяний та Інна Большакова). Надрукують навчальну літературу з інтегрованих курсів з природничих наук. Одних лише підручників з етики — чотири варіанти. А найбільше їх (шість) затверджено з громадянської та історичної галузі. 

4. Акцент на спорт лише підсилився 

Концепцію розвитку щоденного спорту в закладах освіти почали втілювати у 2022 році. Нові види рухової активності, фізкультура тричі на тиждень… Здавалося б, війна та дистанційне навчання могли звести все нанівець. Але акцент не змістився, адже спорт знижує тривожність школярів, які чимало вже пережили та продовжують потерпати від дистресу через війну. 

Звісно, вчителі  фізкультури значно більше навчалися проведенню онлайн, а не офлайн-занять. Приміром, 27 квітня на практикумі «Вдосконалення дистанційних уроків фізичної культури на основі діяльнісного підходу». А 19 травня 2022 року 4,4 тис. таких фахівців опановували сучасні цифрові інструменти на семінарі «Організація освітнього процесу з використанням цифрових інструментів». Вчителі фізкультури вивчали, як краще подавати чирлідинг, фітнес, як підібрати програму для дітей з особливими освітніми потребами. На підвищення кваліфікації онлайн запрошують і на наступний навчальний рік.

А влітку, окрім цього, їх запрошують зробити активними канікули школярів у проєкті «Будь активним заради миру». МОН наголошує, що ця праця має оплачуватися, так само як робота під час навчального року. Відновлять спортивні гуртки при школах та створять нові, організують пункти видачі спортивного інвентарю, проведуть челенджі, марафони. Літні розваги, на жаль, мають враховувати ризики воєнного часу, тож майданчики й стадіони оберуть лише ті, де поруч укриття. А там, де це небезпечно, спортивні гуртки проведуть у режимі реального часу дистанційно.

5. STEM допоможе відновити Україну

У планах на 2022 рік була цифровізація освіти та розвиток STEM-освіти. Щодо першого: нині найважливіше питання — введення електронних документів про освіту. Адже чимало людей не мають змоги приїхати за ними: з тимчасово окупованих територій, з-за кордону, внутрішньо переміщені особи, ті, у кого школи розташовані в зоні бойових дій або зруйновані. Для них мати доступ до документів у застосунку «Дія» —нагальна потреба. Вже готовий проєкт постанови «Про застосування публічної електронної послуги «єДокумент про освіту» у період дії воєнного стану». Зараз триває планування технічних робіт для такої новації.  

А ось напрям освіти, який допомагає готувати в майбутньому фахівців технічних та інженерних професій, у війну набув особливого значення. Адже після перемоги саме ці спеціалісти знадобляться для відновлення країни. Вже схвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), затверджено план заходів до 2027 року, забезпечено сучасними лабораторіями 361 школу. МОН шукає фінансування від міжнародних організацій, аби STEM-обладнанням були оснащені ще 12,3 тис. шкіл, тобто кожен заклад середньої освіти, де є 5–11-ті класи.